Критерії недобросовісної поведінки чиновників, які, на думку бізнесу, перешкоджають його законній господарській діяльності та зловживають своїми владними повноваженнями, можуть включати наступні аспекти:

1. Корупційні дії: Це можуть бути прийняття хабарів, вимагання неправомірних вигод, незаконне збагачення або недекларування майна, неправомірні угоди та інші форми корупційних дій.

2. Протидія бізнесу: Чиновники можуть свідомо приймати рішення, які заважають законній діяльності бізнесу, шляхом заперечення необхідних документів, відмови в наданні дозволів або інших форм перешкоджання.

3. Недоброчесна поведінка: Це може включати фальсифікацію документів, неправдиві звіти, неправомірне використання конфіденційної інформації, відмову від виконання своїх обов’язків або невиконання їх належним чином.

4. Конфлікт інтересів: Чиновники можуть зловживати своїм статусом та впливом для особистої вигоди, наприклад, укладання угод зі своїми родичами або бізнес-партнерами, що призводить до неправомірної конкуренції або невиправданих переваг.

5. Недостатня прозорість і відповідальність: Це може включати відсутність відкритості в прийнятті рішень, відмову від розкриття інформації, недостатню відповідальність за свої дії та нездійснення контролю.

Важливо зауважити, що оцінка недоброчесної поведінки чиновників повинна базуватись на достовірних доказах і відповідати вимогам закону.

Надалі, критерії недобросовісної поведінки чиновників, які спричиняють перешкоди законній господарській діяльності бізнесу, можуть включати такі аспекти:

Неправомірні втручання: Це означає неправомірне впливання чиновників на рішення, процеси або регулювання, що може призвести до недоброчесного обмеження або перешкоджання законній діяльності бізнесу.

Вимагання неправомірних платежів: Чиновники можуть вимагати неправомірних грошових внесків або платежів в обмін на надання послуг, дозволів, згоди або інших вигод для бізнесу.

Бюрократичні перешкоди: Це може включати надмірну бюрократію, заплутані процедури, відсутність чітких правил та процесів, які змушують бізнес витрачати час, зусилля та ресурси для отримання необхідних дозволів або послуг.

Зловживання регуляторної влади: Це включає неправомірне використання чиновниками своїх регуляторних повноважень для досягнення особистих цілей, переваг або контролю над бізнесом.

Конфіденційна інформація: Чиновники можуть зловживати доступом до конфіденційної інформації про бізнес або його конкурентів, розкривати її третім особам або використовувати для особистої вигоди.

Зловживання правоохоронними органами також може створювати перешкоди для законної господарської діяльності бізнесу. Ось деякі можливі критерії недобросовісної поведінки правоохоронних органів:

1. Незаконне застосування сили: Це може включати неправомірні затримання, примусові обшуки, фізичне насильство або жорстоке поводження з представниками бізнесу.

2. Фабрикація доказів: Правоохоронні органи можуть неправомірно створювати або маніпулювати доказами, що може призвести до невиправданих обвинувачень або переслідування бізнесу.

3. Неправомірне втручання в діяльність бізнесу: Це означає неправомірне впливання правоохоронних органів на рішення, дії або процеси бізнесу, що перешкоджає його законній діяльності.

4. Вимагання хабарів або неправомірних платежів: Правоохоронці можуть вимагати хабарі або неправомірні платежі в обмін на захист від кримінальних переслідувань або уникнення неприємностей.

5. Неправомірне використання конфіденційної інформації: Це означає використання правоохоронними органами конфіденційної інформації про бізнес з метою особистої вигоди або шантажу.

6. Притискання та загрози: Правоохоронні органи можуть використовувати притискання, шантаж, загрози або переслідування з метою здобуття вигод або контролю над бізнесом.

Важливо зазначити, що будь-які звинувачення щодо зловживання правоохоронними органами повинні базуватись на достовірних доказах та повинні бути розглянуті відповідними органами, включаючи внутрішні служби безпеки та незалежні органи контролю.

Ці критерії можуть варіюватися в залежності від конкретних умов і контексту. Важливо звернути увагу, що для доведення недоброчесної поведінки чиновника потрібні достовірні докази та дотримання вимог закону.

Перевірка чиновника або кандидата на посаду на відповідність повинна виконуватися згідно з такими критеріями:

• Чиновники, які протидіють законній господарській діяльності бізнесу
• Причетність до корупційних схем;
• Причетність до порушення законодавства і Конституції;
• Причетність до перешкоджання мирним зібранням;
• Причетність до застосування насильства;
• Заклики до сепаратизму;
• Публічне неповажне ставлення до громадян;
• Причетність до незаконного лобіювання інтересів власного бізнесу або бізнесу родичів всупереч державним та громадським інтересам.

Метою даного сайту є узагальнення інформації про чиновників, які, на думку бізнесу, перешкоджають його законній господарській діяльності, проявляючи недоброчесну поведінку та зловживаючи своїми владними повноваженнями.

Етапи

Проведення первинної люстрації потрібно організувати в сім етапів:

1. Заповнення анкети заявником в електронній чи друкованій формі.
2. Перевірка адміністратором правильності заповнення на відповідність принципам люстрації.
3. Публікація про надходження заяви у ЗМІ.
4. Голосування (при голосуванні необхідно обгрунтовувати свою позицію).
5. За результатами голосування кандидат або переходить в категорію тих, хто з успіхом пройшов люстрацію і зараховується до списку народної довіри, або потрапляє в список народної недовіри.
6. Списки народної довіри і недовіри публікуються в ЗМІ, а також направляються в органи центральної влади для прийняття кадрових рішень.
7. Список також є основою для проведення акцій протесту в разі призначення або зняття з посади чиновників, які себе дискредитували.